Подборка стихов о лете, солнце и каникулах
Опубликовано 04 Мая 2026 в 10:00
Блог Дети в городе > Подборка стихов о лете, солнце и каникулах
Photo: Freepik
Совсем скоро придет лето – самое любимое время года детей. Долгие дни, теплые вечера, приключения и чувство свободы, которого так не хватает в течение года. Летом все люди становятся другими: более легкими, яркими, наполненными солнцем, смехом и простыми радостями.
«Дети в городе» собрали для вас стихи для детей, которые пахнут солнцем и каникулами..
Стихи, которые легко запомнить
Щедре літо
Літня спека, грози, грім,
Літо, ти прекрасне всім!
Скільки в тебе є скарбів:
В лісі – ягід та грибів;
У садках – смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита –
Це смачні дарунки літа.
Ген тече срібляста річка...
Ой і тепла ж в ній водичка!
Можна влітку засмагати,
Можна плавати й пірнати.
Тетяна Корольова
***
Сунички
Під маленькими ялинками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками –
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!
***
Від спеки можна закипіти.
Я ж в холодочку не лежу.
Що брат не встигне доробити,
Те я йому допоможу.
Цвітуть довкола густо липи
І бджоли мед несуть в село...
Узимку чаю з цвітом випий –
Простуди – наче й не було!
***
Червень
Здрастуй, червню! Здрастуй, літо!
Люба сонячна пора.
Колоситься в полі жито,
Загоряє дітвора.
Червоніють полуниці
Соковиті, запашні,
В хаті зовсім не сидиться.
Ой, які хороші дні!
Галина Демченко
Photo: Freepik
Стихи про лето
А незабаром літо
А незабаром літо! Літо!
Чарівна й радісна пора.
Промінням сонечка зігріте.
Це ж відпочинок, пісня, гра!
В дітей канікули веселі
Та стільки планів та надій…
І вже не всидиш сам в оселі,
Летиш на вулицю мерщій.
Хоч спека там несамовита,
Та є фонтан або ріка.
І бавляться в водичці діти,
Бо манить всіх вода стрімка.
А літо й справді дивне-диво:
Тут грози і веселка є.
Улітку тепло і красиво,
Стежками казочка снує.
***
Чудовий день
Вітер в полі розхитав
Голубий дзвіночок –
Забринів, затрепетав
Ніжний голосочок.
Усміхнулося за мить
Сонечко ласкаве
І послало у блакить
Промені яскраві.
А хмаринки попливли
Навпростець до річки,
Чепурились, як могли,
Умивали щічки.
Привітала літній день
Польова ромашка,
У небесну чисту синь
Полетіла пташка.
Перепілка діточок
У росі купала,
Із пахучих квіточок
Снопики в’язала.
Цей чудовий літній день
Барвами чарує
І мелодії пісень
Щедро всім дарує.
Ганна Максимович
***
Казкова пора
Сьогодні й дощик дружно лопотів
І з неба сонце гарно припікало.
Було чудово все, без зайвих слів,
Але всього цього чогось замало…
Хотілось, щоб веселка зацвіла
І семицвітом ніжно вигравала.
Щоб казка в темнім лісі ожила,
І щось цікаве нам розповідала.
І раптом думку, як підслухав хтось,
Бо між хмарками райдуга розквітла.
Усе, що так хотілось — відбулось.
Спустилась казка з променями світла.
Сипнула щедро квіти на поля,
І розлила найкращі аромати.
Тож стала чарівною вся земля,
І промінці ясні взялись стрибати.
Й така краса заполонила все,
І казка, що аж дух перехопило.
А вітерець ще й пісеньку несе,
Що десь почув і взяв собі на крила.
Це літо-літечко! Це радість і краса,
Тепло привітне і чарівна казка.
На квіточках виблискує роса
І обіймає сонечкова ласка.
Вам может понравиться наша статья: Подборка патриотических стихотворений ко Дню независимости
Классики про лето
Photo: Freepik
Спинилось літо на порозі
І дише полум’ям на все,
І грому гордого погрози
Повітря стомлене несе.
Умиється зелене літо
І засміється, як дитя, –
Весни ж і весняного цвіту
Чи я побачу вороття?
Чи весняні здійсняться мрії?
Чи літо не обманить їх?
Чи по степу їх не розвіє,
Мов пух на вербах золотих?
Максим Рильський
***
Ходить літо берегами
в шумі яворів,
і замовкнув над полями
журавлиний спів.
В хвиль блакитнім прудководді
сонце порина…
і в барвистім хороводі
одцвіла весна.
Тане хмарка кучерява
в небі голубім.
Мліє день, і мліють трави
в лузі запашнім.
Але труд забув про втому,
про квіток печаль,
і у полі золотому
дзвонить гостра сталь.
Суне силою своєю,
як грози потік,
і прощаються з землею
колоски навік…
Та ніхто із них не знає,
що в хвилини злі
з їх печалі виростає
радість на землі.
Володимир Сосюра
***
Спинюся я
і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
і пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,
червоні ружі зблідли на виду,
бо вже погналось перекотиполе
за літом – по гарячому сліду.
Ліна Костенко
Читайте также: Как музыка влияет на интеллект: что правда, а что миф